Рябіївка
Волочиський район, Хмельницька область

Рішення сесій

УКРАЇНА

РЯБІЇВСЬКА  СІЛЬСЬКА РАДА

ВОЛОЧИСЬКОГО  РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

шосте скликання

Р І Ш Е Н Н Я

22 червня  2015 р.                                             с.   Рябіївка                                        № 2-40/2015

 

 «Про місцеві  податки та збори  на території

 Рябіївської сільської ради на 2016 рік».               

                 Керуючись Податковим кодексом україни, Законом України « Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року, відповідно до пункту 24 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія   сільської ради

                                                 ВИРІШИЛА:

 1. Встановити на території Рябіївської сільської ради  місцеві податки і затвердити їх ставки:

1.1 Податок на майно ( Додаток №1), який складається з:

-    Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ( Розділ 1);

-    Транспортного податку ( Розділ 2);

-    Плати за землю ( Розділ 3).

1.2 Єдиний податок (Додаток №2);

3.Вважати додатки №1, №2,  невід’ємною частиною цього рішення.

4. Термін чинності цього рішення з 1 січня по 31 грудня 2016 року .

5.  Контроль за виконанням даного рішення покласти на  постійну комісію з питань соціально-економічного розвитку, бюджету, фінансів, землекористування та охорони навколишнього середовища і Волочиське відділення Хмельницької ОДП

 

 Сільський  голова                         Н.В.Іванчук

 

                                                                                                                                         

                            

Додаток  1                                                                               до рішення сорокової сесії сільської ради від 22 червня 2015 року № 2-40/2015 « Про місцеві податки та збори на території Рябіївської  сільської ради на 2016 рік».

 

                                      ПОДАТОК НА МАЙНО

 

Розділ 1. Встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.                                    

Розділ.» Визначення понять»

1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - це місцевий податок, що сплачується платниками за об’єкти житлової нерухомості і зараховується до місцевого бюджету.

1.2. Об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості;

б) житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

в) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

г) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

ґ) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

д) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

е) садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

є) дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

 

Розділ «Платники податку»

1.1 Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

1.2 Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

Розділ «Об'єкт оподаткування»

1.3 Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка.

1.4 Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

д) гуртожитки;

е) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

є) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в тимчасових спорудах комерційного призначення та на ринках;

        ж) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

        з) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

        и) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

        і) об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України.

   1.5. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової чи нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

 

1.6. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/ або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

 

1.7. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

 

1.8. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

           а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – 70 кв. метрів;

           б) для житлового будинку/ будинків незалежно від їх кількості – на 150 кв. метрів;         

           в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, втому числі ( у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – на 220 кв. метрів.       

 

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

 

1.8.1 Рябіївська сільська рада  встановлює пільги з податку, що сплачується на території сільської ради з об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб малозабезпечених категорій громадян, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів відповідно до Закону України « Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», виключно за умови надання відповідних довідок, виданих уповноваженими установами.

 

1.8.2 Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

- об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподаткованої площі, затвердженої цим рішенням;

- об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

 

                          1.9. Ставка податку.

 

Для житлової нерухомості:

1.9.1 Встановити, що для об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, ставки податку на нерухомість становлять:

а) для квартири/квартир незалежно віїх кількості – 0,5% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного ( податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 0,5% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (уразі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – 0,5% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.

 

1.9.2 Ставки податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, встановлюються у розмірі 1% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.

 

Для нежитлової нерухомості:

1.9.3 Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб,встановлюються у відсотках від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр:

а) будівлі готельні – 1%;

б) будівлі офісні – 0,5%;

в) будівлі торговельні – 0,5%;

г) гаражі – 0,5%;

д)будівлі промислові та споруди – 0,5%;

 е) господарські ( присадибні) будівлі – 0%;

 ж) інші будівлі – 1%.

1.9.4 Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб,встановлюються у відсотках від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр:

а) будівлі готельні – 1%;

б) будівлі офісні – 0,5%;

 в) будівлі торговельні – 0,5%;

 г) гаражі – 1%;

 д) інші будівлі – 1%.

 

1.9.5 Пільгові категорії платників, передбачені підпунктами 1.8.1, 1.8.2 пункту 1.8 звільняються від сплати податку для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.

1.10 Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

        1.11 Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості .

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 ПКУ, та

 відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової  та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та /або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

 1.12. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів здня виникнення рпава власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, вякому виникло право власності на такий об’єкт.

1.13. У разі переходу прва власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об/єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення– рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

1.14. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до сільського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

1.15.Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

 

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 Відповідальність і контроль за своєчасністю і повнотою сплати податку.

 Платники цього податку несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку відповідно до Податкового кодексу України.

Контроль за повнотою справляння, правильністю його обчислення і своєчасністю сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Рябіївської сільської ради здійснюється Волочиським  відділенням Хмельницької МДПІ.

 

                         РОЗДІЛ 2. Транспортний податок.

 

2.1. Платниками транспортного податку на території Рябіївської сільської ради є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 2 є об’єктами оподаткування.

2.2. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

2.3. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

2.4. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 2.2.

2.5. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

2.6. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

2.7. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання(вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам-нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

2.8. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

2.9. Уразі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

2.10. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому було проведено реєстрацію транспортного засобу.

2.11. Податок сплачується за місцем реєстрації об/єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

2.12. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

                                 РОЗДІЛ 3. Плата за землю.

3.1. Платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі у межах населених пунктів сільської ради.

3.1.1.Рябіївська  сільська рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на території сільської ради. До 25 грудня року, що передує звітному, рішення сесії сільської ради щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/ або фізичним особам подаються відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки. Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулись зазначені зміни.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

3.1.2. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями ( їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Ця норма не поширюється на бюджетні установи лише у разі надання ними будівель, споруд ( їх частин) в тимчасове користування ( оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

3.2. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

3.3. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, затверджена рішенням сесіі Рябіївської сільської ради від 09.02.2011 року № 2-5/2011  та від 30.12.2010 року №7-4 2010 « Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель села Рябіївка та Гонорівка Волочиського району Хмельницької області», з урахуванням коефіцієнта індексації.

3.4. Ставки земельного податку.

3.4.1.Ставка податку за земельні ділянки в межах житлової забудови, нормативна грошова оцінка яких проведена, встановлюється у розмірі 0,03% від їх нормативної грошової оцінки.

3.4.2.Ставка податку встановлюється за сільськогосподарські угіддя, а саме:    рілля - 0,1%

         сіножаті - 0,1%

         пасовища - 0,1%

         багаторічні насадження - 0,03%

3.4.3.Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1,0% від нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження).

3.4.4.Ставка податку встановлюється в розмірі 1,0% від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користування суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної власності).

3.4.5.Ставки податку за земельні ділянки різного цільового призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у розмірі 0,2 % від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.

3.5.Пільги на земельний податок.

3.5.Від сплати земельного податку звільняються наступні категорії фізичних осіб:

- інваліди І та ІІ групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери ( за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- учасники Антитерористичної операції (на період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.)

- фізичні особи, визнанні законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для вказаних категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 га;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) – не більш як 0,25 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 га.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

3.6. Від сплати земельного податку звільняються наступні категорії юридичних осіб:

- на період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. від сплати земельного податку, що надходить до місцевого бюджету ( дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади комунальної форми власності, заклади культури, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту місцевої ради, заповідники, у тому числі історико – культурні, національні природні парки, заказники ( крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональна ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово – паркового мистецтва, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

- санітарно – курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;                                                                                                                                                                                      

- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат на оплату праці. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підпрємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно з законодавством.

3.7. Не сплачується земельний податок за:

- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами., підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а )паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно – мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100% акцій ( часток, паїв) належить державі;

- земельні ділянки кладовищ;

- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути ( положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

3.8. Базовим податковим ( звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року ( для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку з набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користування у поточному році.

3.9. Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового ( звітного) місяця.

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за ново відведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю,щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового ( звітного) місяця.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення.

При переході права власності на будівлю ( їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди ( їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель ( споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Власник нежилого приміщення ( його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

                                    3.10. Орендна плата.

3.10.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

3.10.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

3.10.3. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

3.10.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем ( власником) і орендарем.

3.10.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди на підставі затверджених сільською радою річних ставок орендної плати за землю на території Рябіївської сільської ради ( у % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), але річна сума платежу:

-не може бути меншою 3%  нормативної грошової оцінки;

-не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

3.10.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.